Афантазія

Чи часто ви фантазуєте? Скільки разів на день ви подумки програєте ті чи інші ситуації, уявляючи собі наприклад довгоочікувану відпустку і море з піщаним пляжем і черепашок? Якщо часто - то вітаємо, у вас добре розвинена фантазія. Але є люди, для яких фраза «уяви собі» абсолютно нічого не значить. Сьогодні ми поговоримо про афантазії.

Цей феномен має і другу назву - «сліпота уявного погляду». Приблизно 2% населення планети закривши очі бачать лише порожнечу. У них не зовсім відсутня уява, чуючи звук моря, вони можуть відтворити його в думках, проте сидячи на роботі вони навряд чи представлять собі пляж і крики чайок.

Феномен вперше був описаний Френсісом Гальтон в 1880 році, а саме поняття афантазіі ввели тільки в 2015 році. Вчені з'ясували, що існують люди нездатні уявити те, чого вони не бачили. Пережите зберігається і відтворюється, але скажіть ви такій людині: «уяви синього динозавра», і він тут же зайде в глухий кут. Люди з афантазіей часто говорять, що не відчувають вражень від художньої літератури, тому що не уявляють сюжет. Був проведений наступний експеримент: людей садили перед екраном на якому з'являвся текст, що описує напружену ситуацію з неблагополучним фіналом і досліджували електропровідність шкіри (показник страху). Так ось афантазія дозволяє спокійно читати ужастики, так як людині ... зовсім не страшно.

Крім того, на пам'ять в цілому, цей феномен не впливає. Та й дізнаються про нього люди вже в більш дорослому віці, коли несподівано розуміють, що фраза «уяви собі» - не метафора і все навколо дійсно вміє фантазувати. Відкриття про наявність у себе афантазіі може травмувати людину, однак це дуже цікаве поле для досліджень. Адже виходить, що ми можемо думати про що завгодно, але без уяви наші думки не будуть супроводжуватися емоційним сплеском.